21 ЛИСТОПАДА 2017, ПРЕМ`ЄР ПАЛАС - ПАНЕЛЬНА ДИСКУСІЯ - УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ УКРАЇНИ: ВИКЛИКИ, ЗАГРОЗИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

21 листопада у готелі Прем`єр Палац відбулась конференція "Управління державним боргом України: виклики, загрози та шляхи їх подолання", організована Експертно-аналітичним Центром «Оптіма» у форматі Панельної дискусії, в якій прийняли участь більше 80 висококваліфікованих фахівців.

Серед спікерів конференції були: Член Ради НБУ 2014-2015 років, засновник Експертно-аналітичного центру "Оптіма" Віталій Ломакович; професор, головний науковий співробітник Інституту Катона (Вашингтон, США) Андрій Ілларіонов, доктор економічних наук, запрошений дослідник Віденського Інституту міжнародних економічних досліджень 2016-2017 рр. Тетяна Богдан; доктор економічних наук, професор кафедри банківської справи КНЕУ, директор Експертно-аналітичного Центру «Оптіма» Тетяна Унковська (вона була також і модератором дискусії); доктор економічних наук, професор, завідувач сектору інституційної економіки Інституту економіки і прогнозування НАН України Олег Яременко, Ph.D (Economics), Керуючий партнер "Capital Times", автор відомих книг у сфері інвестицій та фінансових ринків Ерік Найман, директор Міжнародного фонду Блейзера, президент Гарвардського клубу України Олег Устенко, кандидат економічних наук, головний радник Голови Правління ПАТ «Укрексімбанк", державний службовець 1-го рангу, представник України на переговорах з урегулювання боргу СРСР з Паризьким та Лондонським клубами кредиторів 1992-1994 рр. Борис Соболєв.

Відкриваючи дискусію, Віталій Ломакович наголосив, що на сьогодні сформувалися надмірні ризики та загрозливі тенденції у динаміці державного і гарантованого державою боргу України: його обсяг у 2016 році вже сягнув 81,2% ВВП, а у 2017 збільшиться до 86,2%.

«Відповідно до методології МВФ та Бюджетного кодексу України, критична межа знаходиться на рівні 60%», - наголосив Віталій Ломакович. Він зазначив, що найбільшим зовнішнім кредитором України є Міжнародний валютний фонд (МВФ), у структурі державного боргу його частка – близько 20%: «Фактично нові кредити МВФ йдуть на рефінансування раніше виданих траншів з невеликим часовим лагом. У 2017 р. це ще 430 млн. дол., а динаміка виплат на 2018 рік – 1,7 млрд. дол., на 2019 – 1,318 млрд. дол.»
За його словами, у Меморандумі МВФ від 2016 року про співпрацю з Україною жорстко обмежений обсяг чистих внутрішніх активів. Тим самим обмежено можливість НБУ стимулювати економічне зростання країни через кредитний механізм банківської системи, нарощувати монетизацію ВВП і через стимулювання розвитку національного виробництва та імпортозаміщення обмежувати інфляцію, яка відбувається за каналом зростання цін на імпортні товари. Через це реальний сектор відчуває дефіцит кредитного ресурсу сьогодні, а в комплексі з депозитними сертифікатами НБУ за високими ставками, через які регулятор по суті заблокував мотивацію банків до кредитування і спровокував зростання ставок за ОВДП та ефект витіснення кредитування, спостерігаємо відсутність доступного кредитного ресурсу для зростання економіки по прийнятних ставках у національній валюті. Обмеженням значення чистих внутрішніх активів, а значить і монетарної бази, МВФ остаточно поховав незалежність НБУ у внутрішній монетарній політиці. «Україна, нажаль, перетворюється з суб’єкта в об’єкт міжнародного права, включно з зовнішніми запозиченнями. Це безпосередньо впливає на рівень національної безпеки України та суверенітет держави. Адже Міжнародне рейтингове агентство S&P попереджає: «…якщо українська влада не виконає приписів МВФ і не отримає черговий транш, суверенний рейтинг країни буде переглянутий у бік зниження», - підсумував Віталій Ломакович.

Відео його виступу тут: www.youtube.com/watch

На початку дискусії Тетяна Унковська зазначила, що в Україні існує величезна прірва між високопрофесійними, обґрунтованими розробками наукової експертної спільноти та якістю тих рішень, які приймаються органами державного управління. Потужний інтелектуальний потенціал фахівців в сфері монетарної, фінансової, економічної політики не використовується, в той час, як внаслідок неграмотних хибних рішень в цих сферах, країна заглиблюється у боргову кризу. Україна вже входить у ТОП-3 країн світу за рівнем ризиків суверенного боргу після Венесуели та Греції. Наша країна займає перше місце в світі за валютними ризиками боргового навантаження: частка боргу, номінованого в іноземній валюті, до ВВП є найвищою в світі і становить 126%. Зростання CDS (кредитних дефолтних свопів) за облігаціями України, яке свідчить про загострення боргових ризиків, є найбільшим серед інших країн після зростання CDS за облігаціями Венесуели та Греції. Тенденція залучення запозичень за підвищеними ставками для сплати існуючих боргів вже набуває характеру заглиблення у боргову пастку. Тому завданням цієї конференції були не лише розгляд суті проблем, але й визначення кроків, які мав би здійснити уряд України, щоб зупинити загрозливі тенденції критичного збільшення державного (і гарантованого державою) боргу. Важливим є завдання подолати системний розрив між науково-експертними високопрофесійними розробками, які є у суспільстві, і якістю рішень, які приймаються на рівні державного управління.

Основною загрозою для суверенітету України і національної безпеки з боку надмірного державного боргу, на якій акцентував увагу головний науковий співробітник Інституту Катона (Вашингтон, США) Андрій Ілларіонов, є загроза скуповування державних боргів України країною агресором – Російською Федерацією, яка має для цього фінансові ресурси (більше 480 млрд. дол. резервів). Україні потрібно перейти до політики економічного зростання, виплати боргів і зменшення боргового навантаження на державу. Повне відео його виступу: www.youtube.com/watch

Експерт Центру "Оптіма", доктор економічних наук Тетяна Богдан у своїй доповіді також зупинилася на суверенних ризиках, зокрема ризиках, пов`язаних з неефективною реструктуризацією боргу, проведеною у 2015 році. Вона визначила у чому небезпека високого рівня державного боргу:
- підвищується ступінь економічної непевності і зменшення приватних інвестицій (ефект витіснення), внаслідок чого уповільнюється економічне зростання;
- виникає необхідність у генеруванні надлишку поточного рахунку чи профіциту бюджету для обслуговування боргу, що скорочує інвестиційний і споживчий попит в економіці;
- збільшуються видатки бюджету на обслуговування боргу, що скорочує видатки на соціально-економічні потреби, а це зменшує доступність суспільних послуг і погіршення якості соціального капіталу;
- уряд втрачає можливості для проведення антициклічної фіскальної та монетарної політики, що в кризових умовах поглиблює економічний спад;
- критичного звучання набуває проблема рефінансування боргу: Уряд раптово може втратити доступ до позичкового фінансування, що генеруватиме кризові імпульси;
- підвищується вразливість економіки до впливу зовнішніх шоків відсоткових ставок, цін на експортовані товари, попиту в країнах-партнерах (тобто зростають ризики дефолту під дією зовнішніх чинників).
«Проблемні аспекти боргової і бюджетної політики у 2017-2018 роках полягають у тому, що порушено борговий ліміт на рівні 60% ВВП, зафіксованого у Бюджетному Кодексі, та відсутність у вищих посадових осіб держави стратегічного бачення шляхів відновлення боргової стійкості, адже завдяки «Перехідним положенням» до Бюджетного кодексу з 01.01.2017 вони узаконили перевищення такого ліміту. Також ми спостерігаємо нерозуміння руйнівних ефектів боргового «нависання» і продовження експансійної боргової та бюджетної політики», - підкреслила Тетяна Богдан.
Для того, щоб уникнути дефолту, на думку Тетяни Богдан потрібно дотримуватися граничних обсягів дефіциту державного бюджету (2,4 – 2% ВВП), та загальмувати курс експансійної бюджетно-податкової політики, розпочатий у 2017 році. Відео її виступу тут: www.youtube.com/watch

Керуючий партнер "Capital Times" Ерік Найман акцентував увагу на надзвичайній небезпеці неефективного управління державним боргом і диспропорціях інституційного середовища. За Індексом Глобальної конкурентоздатності 2017 – 2018 (Global Competitiveness Index) Україна перебуває на 81 місці зі 137 країн. Такий низький рівень Україна має через:
- слабкі інститути влади і бізнесу щодо боротьби з корупцією, захисту прав власності,
- низьку ділову етику та кредитні рейтинги країни,
- високий державний борг та рівень інфляції, які формують негативне макроекономічне середовище,
- а також через неефективну економіку, внаслідок нерозвинутого фінансового ринку та слабку конкуренцію.
«Сильним аспектом України залишаються освічені люди та великий розмір внутрішнього ринку», - зазначив Ерік Найман. Відео його виступу: www.youtube.com/watch

Доктор економічних наук, професор Олег Яременко зосередив увагу присутніх на надзвичайній небезпеці інституційних пасток державного боргу України. Він зазначив, що саморегулювання, довіра та комерційна тайна належать до конституційних фундаментальних основ сучасних ринкових систем згідно імперативу суспільного договору. Якщо ці фундаментальні основи порушуються, то суспільний договір вже не є основою функціонування держави, відбувається неефективне розширення її функцій і відповідне зростання витрат для задоволення потреб такого розширення. Фінансові розриви в такому випадку покриваються за рахунок постійного зростання державного боргу. Тобто хибні практики рефінансування державного боргу і заглиблення у боргову пастку набувають домінуючого характеру, що є дуже небезпечним для країни. Його виступ: www.youtube.com/watch

Директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко наголосив на високих ризиках державного боргу, необхідності покращення бізнес-клімату і підвищення довіри до влади для стимулювання інвестицій національного бізнесу в економіку України, виходу на траєкторію стійкого економічного зростання і зменшення боргового навантаження на державні фінанси. Його повний виступ: www.youtube.com/watch


 

21 ЛИСТОПАДА 2017, ПРЕМ`ЄР ПАЛАС - ПАНЕЛЬНА ДИСКУСІЯ - УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ УКРАЇНИ: ВИКЛИКИ, ЗАГРОЗИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ
© Оптіма. Експертно-аналітичний центр. При використанні матеріалів Експертно-аналітичного Центру "Оптіма", посилання на цей сайт обов'язкове
Створення сайту -WebLux

Запит на консультації