Глобальні тренди на світових ринках

Наслідки глобальної фінансової кризи та зміна технологічного укладу через розгортання четвертої промислової революції визначили головні глобальні тренди, які набувають інтенсивного розвитку. Глобальна конкурентоздатність країн буде визначатися їх спроможністю оптимальним чином врахувати ці тренди та використовувати їх для свого економічного розвитку. До глобальних тенденцій, які необхідно враховувати при реалізації Нового економічного курсу України відносяться наступні.

1. Стриманий світовий попит на традиційні для України експортні промислові товари з невисокою доданою вартістю визначатиме високу волатильність їх цін, а значить, підвищену вразливість вітчизняної економіки до криз платіжного балансу у випадку збереження існуючої моделі сировинної економіки. Це обумовлює необхідність термінової зміни в Україні економічної, монетарної і фінансової політики і запровадження Нового економічного курсу.

2. Набуватимуть силу глобальні тенденції до зміни енергетичної парадигми – викопне паливо буде поступово заміщуватися джерелами енергії, що поновлюються; у 2016 році у США число робочих місць у відновлюваній енергетиці перевищило штат працівників, зайнятих у нафтовидобутку; у ЄС 90% енергії всіх нових електростанцій поступає з джерел, що поновлюються.

3. Відбуваються зміни технологічного укладу із субтрактивного виробництва на адитивні технології на базі машин «швидкого прототипування» та комп’ютерного моделювання (3–D друк), які забезпечують 90% економії енергії та ресурсів у порівнянні із субтрактивним. За експертними прогнозами 3–D друк до 2040 року стане основним напрямком виробництва для багатьох галузей – від медичного обладнання до будівництва і літакобудування. Країни, які контролюватимуть технологію, розробку та виробництво 3-D – принтерів, або постачатимуть для нього ключові елементи, вже в найближчий час набудуть принципово важливих глобальних конкурентних переваг.

4. Набувають силу кардинальні зміни у виробництві на основі розробок у сфері матеріалознавства та нанотехнологій: зростає використання інноваційних матеріалів (зокрема графену) у виробництві, які замінять класичні матеріали (чорний метал, алюміній та ін.); за оцінками Наукового фонду США до 2020 року світова торгівля продукцією, виробленою на базі нанотехнологій, може перевищити 5 трлн. дол.; в Україні є перспективні розробки в цій сфері, які потребують державної підтримки і запровадження, що може дати мультиплікативний ефект для вітчизняного високотехнологічного виробництва.
Цікаво, що відомий в світі експерт українського походження Юрій Гогоці у сфері матеріалознавства, випускник КПІ та Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАНУ, голова та засновник Інституту Наноматеріалів Університету Дрекселя в США, філадельфійської компанії γ-Carbon, що виробляє вуглецеві нанотрубки, засвідчив, що створено «виробництво в атомному масштабі по індивідуальному замовленню», що відкриє нову еру в Зеленій економіці, енергетиці та інших галузях виробництва. При створенні належних умов в Україні, такі видатні науковці і організатори могли б успішно працювати в своїй країні і принести велику користь і для своєї справи, і для України.  

5. Відбувається значне посилення ролі комп’ютерних технологій, автоматизації, роботизації, виробничих систем із використанням штучного інтелекту навіть до повної заміни ними людини у виробництві; топ-100 глобальних компаній-інноваторів збільшили витрати на дослідження та розробки (R&D) у цих сферах до 227 млрд. дол. у 2015 році і отримали дохід більше 4 трлн. дол.

6. Набуває принципових змін домінуюча конкурентна стратегія транснаціональних корпорацій, побудована на бізнес-моделі управління «глобальними ланцюгами створення вартості» (Global – Value – Chains, Supply – Chain – Management). Принцип розміщення виробництва у країнах із дешевою робочою силою змінюється на принцип розміщення складного і точного виробництва нового технологічного укладу ближче до ринків висококваліфікованого персоналу та споживання продукції, тобто у розвинених країнах. Це означає, що західні країни повертають «додому» свої виробництва, замінюючи промисловий аутсорсінг на інсорсінг та проводять нову національну індустріалізацію 4.0.

7. Зростає значення та вплив науково-промислових кластерів, які є «технологічними ядрами» або «точками зростання» економік успішних країн, тобто концентрації наукових центрів, дослідницьких лабораторій, технологічних компаній глобального та місцевого масштабів, супутніх виробництв і послуг, інститутів венчурного фінансування. Головною рисою такої екосистеми науково-промислових кластерів є концентрація ідей і компетенцій високого рівня в одній географічній зоні навколо академічного закладу; міждисциплінарний та кросс-галузевий характер співробітництва; відкритість до глобальних інформаційних і матеріальних потоків та простота відкриття і ведення бізнесу. Домінуючою тенденцією стають великі обсяги інвестицій для розвитку кластерів з боку державних фондів і приватних ініціатив.

8. Набуває сили глобальний тренд переходу до п’ятого етапу розвитку виробництва – масової персоналізації. Це означає, що світове виробництво пройшло чотири етапи розвитку щодо вибору позиції на шкалі «індивідуальний підхід – стандартизація» та «обсяг випуску» і переходить до п’ятого етапу (рис. 1). Тобто зміна технологічного укладу у процесі четвертої промислової революції і можливості комп’ютерного проектування та 3D-друку призвели до посилення тенденції масового виробництва з врахуванням індивідуальних вимог споживачів, що стане визначальним для зростання глобальної конкурентоспроможності виробників.

9. Напрямки розвитку, що у найближчому майбутньому визначатимуть глобальну конкурентоспроможність країн: біотехнології і медицина; матеріалознавство і нанотехнології; нові технології в управлінні рухом (автомобільна, авіаційна, аерокосмічна промисловості); електроніка; інформаційні технології і комп’ютерне проектування, автоматизація, роботизація і використання штучного інтелекту; 3-D друк; альтернативна енергетика та інші.

10. Процеси високотехнологічного розвитку та зміни технологічного укладу відбуваються на фоні посилення ролі держави і вдосконалення її функцій для національного виробника – активної промислової і кластерної стратегії, захисту національних технологій і розвитку інтелектуального капіталу, зміни парадигми монетарної і фінансової політики, оптимального поєднання державного регулювання і підвищення ефективності ринків.
 

Глобальні тренди на світових ринках
© Оптіма. Експертно-аналітичний центр. При використанні матеріалів Експертно-аналітичного Центру "Оптіма", посилання на цей сайт обов'язкове
Створення сайту -WebLux

Запит на консультації